Тлом для виставки є три пісні, популярні у міжвоєнному Львові: сатирична балада, танцювальне танго та військовий марш. Мелодії були виконані на інструментах, типових для вуличних музикантів (гармонія, скрипка), а слова містять елементи характерної львівської говірки. Повні тексти цих творів можна знайти в папках із текстами з виставки, на веб-сайті, а також на рецепції Музею над Віслою.

Балада про панну Францішку

Сентиментальна мелодія балади контрастує з сатиричним текстом. Голоси двох співаків та двох співачок розповідають про долю героїв пісні. Змінюючи тон, вони посилюють драматизм твору. Кінцева мораль, проспівана жвавою мелодією, перетворює трагічну історію на жарт.

Личаківське танго

Жвава мелодія запрошує до танцю. Ведучим інструментом є гармонія. Ритм додатково посилюють співаки, які закінчують кожен рядок вигуком. У пісні переплітаються два ритми. Швидкий, що змушує підстрибувати і притупувати. Повільніший, який накидає плавні, ковзні рухи.

Марш львівських дітей

Маршова мелодія має військовий характер. Вона починається тихо – чоловіки та жінки співають у такт барабанів. У наступних строфах до барабанів долучаються духові інструменти, пісня набуває парадного характеру. Хоча в пісні розповідається про момент виїзду на фронт, вона весела і співається для підбадьорення.