Виставка зосереджується на творчості польсько-єврейського модерніста Генрика Штренґа / Марека Влодарського (1898–1960), художника, що активно діяв у міжвоєнному Львові і повоєнній Варшаві.

Утім це не монографічне представлення, позаяк Штренґ / Влодарський – це передовсім постать, яка руйнує старі способи мислення про польське мистецтво в ХХ ст. і підтримує деколонізацію уявлень про культуру цієї частини Європи. Творець оригінального модернізму, а рівночасно неортодоксійний соцреаліст. Митець, що черпав з польсько-єврейської культури і вцілів під час Голокосту, та залишився з геноцидною ідентичністю. Свідок історії, обтяжений дегуманізуючим досвідом двох тоталітаризмів: нацизму і сталінізму. Показуючи його долю і творчість, виставка знайомить з мистецькими явищами, що мають фундаментальне значення для Центрально-Східної Європи до, під час і після Другої світової війни. Замість алюзій до французького авангарду, вона увиразнює локальні адаптації модернізму. З-за фасадного соцреалізму виймає широкий спектр соціально ангажованого мистецтва у вигляді фактореалізму 1930-х рр. і сучасного соціалістичного мистецтва зі зламу 40-50-х рр. ХХ ст. Замість виключної, бо надто однорідної, візії польської культури, вона підкреслює складну ідентичність, у якій міститься польсько-єврейсько-український культурний тигель багатонаціонального Львова. Врешті ставить у центр уваги граничний воєнний досвід, який залишив відбиток у концтабірних артефактах, мистецьких об’єктах і втручанні у твори мистецтва.